1 Коринтяни 14:1-7 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. Дбайте про любов і жадайте духовного, найбільше ж, щоб пророкувати.

2. Бо, хто говорить (чужою) мовою, не людям говорить, а Богу; бо нїхто не чує (слухає) його; а духом він говорить тайне.

3. Хто ж пророкує, людям говорить на збудованнє, і напоминаннє і утїшеннє.

4. Хто говорить (чужою) мовою, себе збудовує; а хто пророкує, церкву збудовує.

5. Хочу ж, щоб усї ви говорили мовами, та раднїщ, щоб пророкували; більший бо хто пророкує, нїж хто говорить мовами, хиба що й вияснює, щоб церква збудованнє прийняла.

6. Тепер же, браттє, коли прийду до вас, мовами говорячи, то що вам за користь, коли вам не говорити му або одкриттєм, або знаннєм, або пророцтвом, або наукою?

7. Ба й бездушне, що дає голос, чи сопілка, чи гуслї, коли різноти голосу не дає, як розуміти, що виграєть ся в сопілку або в гуслї.

1 Коринтяни 14