13. Бо одним Духом усї ми в одно тїло хрестились, чи то Жиди, чи Греки, чи невільники, чи вільні, і всї одним Духом напоєнї.
14. Бо тїло не єсть один член, а многі.
15. Коли скаже нога: я не рука, от же я не від тїла, то хиба через се не єсть від тїла?
16. І коли скаже ухо: я не око, то ж я не від тїла, то хиба через те не єсть від тїла?
17. Коли б усе тїло (було) око, де ж (був би) слух? Коли б усе слух, де понюх?
18. Та Бог розложив члени кожного по одному з них в тїлї, яко ж схотїв.
19. Коли ж би все (було) один член, то де (було б) тїло?
20. Тепер же багато членів, а тїло одно.
21. Не може ж око сказати руцї: Не треба менї тебе; або знов голова ногам: Не треба менї вас.
22. Нї, которі члени тїла здають ся слабшими, ті тим більше потрібні;
23. і которі здають ся нам неповажнїщими в тїлї, тим більше чести додаємо, і менше чесні наші (члени) більшу окрасу приймають.