22. Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його?
23. Все менї можна, та не все на користь; все менї можна, та не все збудовує.
24. Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого.
25. Все, що на торгу продаєть ся, їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.
26. Бо Господня земля і повня її.
27. Коли ж хто з невірних запрошує вас і схочете пійти, то все поставлене перед вами їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.
28. Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її.
29. Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вільність моя судити маєть ся від совісти другого?
30. Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що менї хулу приймати (за те), за що дякую?
31. Оце ж, чи то їсте, чи пєте, чи що инше робите, все на славу Божу робіть.