11. Усе ж се прикладами стало ся їм, прописано ж на науку нашу, на котрих конець віку прийшов.
12. Тим же, хто думає стояти, нехай гледить, щоб не впав.
13. Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.
14. Тим, любі мої, втїкайте від ідолського служення.
15. Яко мудрим глаголю; судїть, що я глаголю:
16. Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общеннє крови Христової? хлїб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тїла Христового?
17. Бо один хлїб, одно тїло ми многі; всї бо від одного хлїба причащаємось.
18. Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї?
19. що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь єсть?
20. Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів.
21. Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській.
22. Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його?
23. Все менї можна, та не все на користь; все менї можна, та не все збудовує.
24. Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого.