9. Вірен бо Бог, через котрого покликані ви в общеннє Сина Його, Ісуса Христа, Господа нашого.
10. Благаю ж вас, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всї, і щоб не було між вами роздїлення, а щоб були з'єднані в одному розумінню і в одній мислї.
11. Звіщено бо менї про вас, браттє моє, від Хлоїних, що між вами єсть незгодини.
12. Кажу ж про те, що кожен з вас говорить: Я Павлів; а я Аполосів; а я Кифин; а я Христів.
13. Хиба подїливсь Христос? хиба Павла розпято за вас? або в імя Павлове хрестились ви?
14. Дякую Богові, що я нїкого з вас не охрестив, тільки Криспа та Гая,
15. щоб хто не сказав, що в імя моє я охрестив.
16. Хрестив же я й Стефанів дім; більш не знаю, чи кого другого хрестив.
17. Не послав бо мене Христос хрестити, а благовістити, не в премудрости слова, щоб не опустїв хрест Христів.
18. Слово бо про хрест погибаючим дурощі, нам же, що спасаємось, сила Божа.
19. Писано бо: Погублю премудрість премудрих, і розум розумних відкину.
20. Де мудрець? де письменник? де дослїджуватель віку сього? Чи не обернув Бог премудрість сьвіта сього в дурощі?
21. Коли бо у премудростї Божій не пізнав сьвіт Бога премудростю, то зволив Бог дурощами проповідї спасти віруючих.
22. Коли і Жиди ознак допевняють ся, і Греки премудростї шукають,