16. Як довідався люд у таборі, що Замбрій зложив змову та й убив царя, то таки того ж дня в таборі увесь Ізраїль зробив царем Амбрія, що гетьманував над Ізраїлем.
17. І відступили Амбрій з усїм Ізраїлем від Геббетону, та й обложили Тирсу.
18. Побачивши ж Замбрій, що город опановано, подавсь у середню комнату царської палати, пустив царську палату на пожар, і сим робом знайшов смерть
19. За свої гріхи, що накоїв, чинячи те, що Господеві не до вподоби, ходючи дорогою Еробоамовою й в його гріхах, що він витворяв, приводючи Ізраїля до гріхів.
20. Прочі дїї Замбрієві й зрада його, що вчинив, розказані в лїтописній книзї царів Ізрайлевих.
21. Тодї роздїлився нарід Ізраїлський на двоє, одна половина народу стояла за Тамнїєм Гонатенком, щоб поставити його царем, друга ж хилилась 'д Амбрієві.
22. І взяв верх нарід, що хилився ід Амбрієві, над народом, що хиливсь до Тамнїя, сина Гонатового. Як погиб же Тамнїй, зробився царем Амбрій.
23. У трийцять первому роцї (панування) Аси, царя Юдиного, настав царем над Ізраїлем Амбрій, й царював дванайцять год; у Тирсї він царював шість лїт.
24. Сей купив у Семера гору Самарию за два таланти срібла та й забудував гору й назвав город, що збудував, Самария, по йменню Семеровому, пана гори.
25. І чинив Замбрій таке, що Господеві не до вподоби, й поводився гірш над усїх, що були перед ним.
26. І ходив у всьому дорогою Еробоамовою Набатенка, й в гріхах, що той доводив ними й Ізраїля до гріхів, щоб запалювати гнїв Господа, Бога Ізрайлевого, своїми ідолами.
27. Прочі дїї Амбрієві як і хоробрість його прописані в книзї лїтописній царів Ізрайлевих.
28. І спочив Амбрій з батьками своїми, й поховано його в Самариї; а син його Ахаб зробився царем намість його.