12. Тим часом як вона так довго перед Господом молилась, Ілїй придивлявсь її устам;
13. Анна ж промовляла тихцем, тільки губами ворушила, голосу ж її не чутно було, то ж Ілїй думав, що вона пяна.
14. От і рече до неї: Чи довго ще останеш пяною? Йди, витверезись.
15. І відказала Анна: Нї, панотченьку: я безщасна людина: вина й впоюючого напитку не пила я, тільки горе серця мого вилила перед Господом.
16. Не вважай рабу твою за ледащу, бо я тільки з великої туги і печалї досї промовляла.
17. І відказав Ілїй: Іди з упокоєм; Бог Ізрайлів спевнить, про що ти його благала.