20. А як він вертався в Секелаг, тодї пристали до його з Манассіїв: Аднах, Йозавад, Едіяєл, Михаїл, Йозавад, Елигу та Зилльтай, тисячники в Манассіїв.
21. І помагали вони Давидові проти ватаг, бо всї вони були хоробрі лицарі й стали (опісля) гетьманами в війську.
22. Так день-у-день приходили до Давида на поміч йому, аж його військо стало великим, як військо Боже.
23. Оце число начальників військових, що прийшли були до Давида в Геброн, щоб оддати йому Саулове царство, по слову Господньому:
24. Синів Юдиних, носячих щит та спис, було шість тисяч вісїмсот готових до війни;
25. З синів Симеонових, завзятих у війнї лицарів, було сїм тисяч ще й сто;
26. З синів Левіїних чотири тисячі шістьсот;
27. І Йодай, князь із роду Аронового, а з ним три тисячі сїмсот;
28. І Садок, молодик сьміливий, і з роду його двайцять два князї;
29. З синів Беняминових, племінників Саулових, три тисячі, - але ще багато з їх держалось Саулового дому;
30. З синів Ефраїмових двайцять тисяч вісїмсот сьміливих лицарів, людей славних у родах своїх;
31. З половини Манассіїного поколїння вісїмнайцять тисяч, що були покликані поіменно, щоб прийшли поставити Давида царем;
32. З синів Іссахарових прибули люде розумні, котрі давали пораду, що коли випадало дїяти Ізраїлеві, - їх було двістї начальників, а всї брати їх слухали слів їх;
33. З поколїння Зебулонового готових до бою, узброєних усякою військовою зброєю, пятьдесять тисяч, однодумних в тому, щоб слухати приказу.
34. З поколїння Нефталїєвого тисяч начальників, а з ними трийцять сїм тисяч з щитами та списами;
35. З поколїння Данового готових до війни двайцять вісїм тисяч шістьсот;
36. Від Ассера, військових, узброєних до бою, сорок тисяч;
37. Ізза Йорданї, від поколїння Рубенового, Гадового, й половини Манассіїного поколїння сто двайцять тисяч, з усякою військовою збруєю.
38. Усї цї мужі, устроєні, прийшли в Геброн з щирим сердцем, щоб поставити Давида царем над усїм Ізраїлем. Та й усї Ізрайлитяне були однодушні, щоб поставити Давида царем.