Захарiя 4:7-13 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

7. Хто ти, горо велика? Перед Зоровавелем ти станеш рівниною. І він винесе наріжного каменя при криках: Милість, милість йому!

8. І було мені слово Господнє таке:

9. Зоровавелеві руки заклали цей дім, і руки його викінчать, і ти пізнаєш, що Господь Саваот послав мене до вас.

10. Бо хто буде погорджувати днем малих речей? Але будуть тішитися, і будуть дивитись на теслярського виска в руці Зоровавеля ті семеро, Господні очі, що ходять по всій землі.

11. І заговорив я та й до нього сказав: Що це за дві оливки праворуч свічника й ліворуч його?

12. І заговорив я вдруге, та й до нього сказав: Що це за дві галузки оливок, що через дві золоті рурки виливають з себе золото?

13. І сказав він до мене, говорячи: Хіба ти не знаєш, що це? А я відказав: Ні, пане!

Захарiя 4