24. У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?
25. А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,
26. проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...
27. Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,
28. то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...
29. Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?
30. Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,
31. то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...
32. Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,
33. поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...
34. Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,
35. тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...