21. Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...
22. Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...
23. Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...
24. У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?
25. А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,
26. проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...
27. Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,