17. Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...
18. Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.
19. Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?
20. Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...
21. Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...
22. Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...
23. Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...
24. У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?
25. А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,
26. проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...
27. Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,