13. отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,
14. бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...
15. На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...
16. Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,
17. на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:
18. Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...
19. Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.
20. Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,
21. аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...