7. Пам'ятай, що життя моє вітер, моє око вже більш не побачить добра...
8. Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене та немає мене...
9. Як хмара зникає й проходить, так хто сходить в шеол, не виходить,
10. не вертається вже той до дому свого, та й його не пізнає вже місце його...
11. Тож не стримаю я своїх уст, говоритиму в утиску духа свого, нарікати я буду в гіркоті своєї душі:
12. Чи я море чи морська потвора, що Ти надо мною сторожу поставив?