1. Хіба чоловік на землі не на службі військовій? І його дні як дні наймита!...
2. Як раб, спрагнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою,
3. так місяці марности дано в спадок мені, та ночі терпіння мені відлічили...
4. Коли я кладусь, то кажу: Коли встану? І тягнеться вечір, і перевертання із боку на бік їм до ранку...
5. Зодяглось моє тіло червою та струпами в поросі, шкіра моя затверділа й бридка...
6. А дні мої стали швидчіші за ткацького човника, і в марнотній надії минають вони...
7. Пам'ятай, що життя моє вітер, моє око вже більш не побачить добра...
8. Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене та немає мене...
9. Як хмара зникає й проходить, так хто сходить в шеол, не виходить,