5. Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!
6. Бо нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі,
7. бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти...
8. А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,
9. Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,