Йов 42:1-10 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

1. А Йов відповів Господеві й сказав:

2. Я знаю, що можеш Ти все, і не спиняється задум у Тебе!

3. Хто ж то такий, що ховає пораду немудру? Тому я говорив, але не розумів... Це чудніше від мене, й не знаю його:

4. Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, ти ж Мені поясни...

5. Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе...

6. Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!...

7. І сталося по тому, як Господь промовив ці слова до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх приятелів, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.

8. А тепер візьміть собі сім бичків та сім баранів, і йдіть до Мого раба Йова, і принесете цілопалення за себе, а Мій раб Йов помолиться за вас, бо тільки з ним Я буду рахуватися, щоб не вчинити вам злої речі, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.

9. І пішли теманянин Еліфаз, і шух'янин Білдад, та нааматянин Цофар, і зробили, як говорив їм Господь. І споглянув Господь на Йова.

10. І Господь привернув Йова до першого стану, коли він помолився за своїх приятелів. І помножив Господь усе, що Йов мав, удвоє.

Йов 42