8. (40-32) Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну, і більше того не чини!
9. (41-1) Тож надія твоя неправдива, на сам вигляд його упадеш.
10. (41-2) Нема смільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
11. (41-3) Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом усім це Моє!
12. (41-4) Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.
13. (41-5) Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?
14. (41-6) Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!
15. (41-7) Його спина канали щитів, поєднання їх крем'яная печать.
16. (41-8) Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.
17. (41-9) Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.
18. (41-10) Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!
19. (41-11) Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!
20. (41-12) Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.
21. (41-13) Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.