3. Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,
4. того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!
5. А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...
6. Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?