11. Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.
12. І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.
13. у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,
14. спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,
15. і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...
16. Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:
17. Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?
18. Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!
19. Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!