1. І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:
2. Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?
3. Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,
4. того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!
5. А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...
6. Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?
7. Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?
8. Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:
9. вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!
10. Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.
11. Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.