8. І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,
9. коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,
10. і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,
11. і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?
12. Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,
13. щоб хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?
14. Земля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!
15. І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!
16. Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?
17. Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?
18. Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
19. Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява де її місце,
20. щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?
21. Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
22. Чи доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив,
23. які Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?
24. Якою дорогою ділиться вітер, розпорошується по землі вітерець?
25. Хто для зливи протоку провів, а для громовиці дорогу,