11. Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату!
12. Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права.
13. Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?
14. Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,
15. всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!...
16. Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
17. Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного?
18. Хіба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний?
19. Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук,
20. за хвилину вони помирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською.
21. Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її,
22. немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.
23. Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд.
24. Він сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших.
25. Бож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть!
26. Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці,
27. за те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
28. щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених.
29. Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,