1. І говорив Елігу та й сказав:
2. Слухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене!
3. Бо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує.
4. Виберім право собі, між собою пізнаймо, що добре.
5. Бо Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
6. Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя...
7. Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду,
8. і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними?
9. Бо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає.
10. Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
11. Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату!
12. Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права.
13. Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?
14. Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,
15. всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!...
16. Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів: