7. Ото страх мій тебе не настрашить, і не буде тяжкою рука моя на тобі.
8. Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9. Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10. Оце Сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом.
11. У кайдани закув мої ноги, усі стежки мої Він стереже...
12. Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за людину!
13. Чого Ти із Ним сперечаєшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14. Бо Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того:
15. у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі,
16. тоді відкриває Він ухо людей, і настрашує їх осторогою,
17. щоб відвести людину від чину її, і Він гордість від мужа ховає,
18. щоб від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище.
19. І карається хворістю він на постелі своїй, а в костях його сварка міцна.
20. І жива його бридиться хлібом, а душа його стравою влюбленою.