5. І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!
6. І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.
7. Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!
8. Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.
9. Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.
10. Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!
11. Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.
12. І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!
13. Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!
14. Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.
15. Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...