16. Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.
17. Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.
18. Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...
19. Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!
20. Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!
21. На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,
22. бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!