Йов 31:7-24 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

7. Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

8. то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

9. Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

10. то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

11. Бо гидота оце, й це провина підсудна,

12. бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

13. Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

14. то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

15. Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?

16. Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

17. Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

18. Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

19. Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,

20. чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

21. Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

22. хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

23. Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

24. Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?

Йов 31