33. Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?
34. Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...
35. О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...
36. Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?
37. Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.
38. Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,
39. якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,
40. то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.