Йов 31:1-13 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

1. Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

2. І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?

3. Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

4. Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?

5. Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,

6. то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!

7. Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

8. то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

9. Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

10. то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

11. Бо гидота оце, й це провина підсудна,

12. бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

13. Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

Йов 31