28. ходжу почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу...
29. Я став братом шакалам, а струсятам товаришем,
30. моя шкіра зчорніла та й лупиться з мене, від спекоти спалилися кості мої...
31. І стала жалобою арфа моя, а сопілка моя зойком плачливим...