15. Обернулось страхіття на мене, моя слава пронеслась, як вітер, і, як хмара, минулося щастя моє...
16. А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!
17. Вночі мої кості від мене віддовбуються, а жили мої не вспокоюються...
18. З великої Божої сили змінилося тіло моє, і недуга мене оперізує, мов той хітон.
19. Він укинув мене до болота, і став я подібний до пороху й попелу.
20. Я кличу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою, Ти ж на мене лише придивляєшся...
21. Ти змінився мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки...
22. На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопивсь на спустошення!
23. Знаю я: Ти до смерти провадиш мене, і до дому зібрання, якого призначив для всього живого...
24. Хіба не простягає руки потопельник, чи він у нещасті своїм не кричить?
25. Чи ж не плакав я за бідарем? Чи за вбогим душа моя не сумувала?
26. Бо чекав я добра, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темнота прийшла...
27. Киплять мої нутрощі й не замовкають, зустріли мене дні нещастя,