4. як був я за днів тих своєї погожої осени, коли Божа милість була над наметом моїм,
5. коли Всемогутній зо мною ще був, а навколо мене мої діти,
6. коли мої кроки купалися в маслі, а скеля оливні струмки біля мене лила!...
7. Коли я виходив до брами при місті, і ставив на площі сидіння своє,
8. як тільки вбачали мене юнаки то ховались, а старші вставали й стояли,
9. зверхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої,
10. ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпав їм був до піднебіння...
11. Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаженним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене,
12. бо я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного.
13. Благословення гинучого на мене приходило, а серце вдовиці чинив я співаючим!
14. Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє.
15. Очима я був для сліпого, а кривому ногами я був.