1. Отож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,
2. залізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.
3. Людина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:
4. ламає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.
5. Земля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,
6. місце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.
7. Стежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,
8. не ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.
9. Чоловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,