15. А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...
16. Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,
17. бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...
18. Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...
19. Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!
20. Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...
21. Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.
22. А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!