11. Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!
12. Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...
13. Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.
14. На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...
15. А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...
16. Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,
17. бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...
18. Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...