1. Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
2. Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,
3. займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,
4. вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...
5. Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...
6. На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
7. наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,
8. мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...
9. Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...
10. Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.
11. Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!
12. Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...
13. Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.
14. На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...