17. що до Бога казали вони: Відступися від нас! та: Що зробить для нас Всемогутній?
18. А Він доми їхні наповнив добром!... Але віддалилась від мене порада безбожних!
19. Справедливі це бачать та тішаться, і насміхається з нього невинний:
20. Справді вигублений наш противник, а останок їх вижер огонь!
21. Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро.
22. Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
23. Якщо вернешся до Всемогутнього, будеш збудований, і віддалиш беззаконня з наметів своїх.
24. І викинь до пороху золото, і мов камінь з потоку офірське те золото,
25. і буде тобі Всемогутній за золото та за срібло блискуче тобі!
26. Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє,
27. будеш благати Його й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш.
28. А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло.