5. бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
6. Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:
7. Чи ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?
8. Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?
9. Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?
10. Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.
11. Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?
12. Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,
13. що на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?
14. Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?
15. Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,
16. що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17. Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,
18. про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,