15. Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,
16. що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17. Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,
18. про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,
19. їм самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.
20. Безбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.
21. Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.
22. Він не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.
23. Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...
24. Страшать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,
25. бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,
26. проти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.
27. Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,
28. і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.
29. Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.
30. Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.
31. Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,
32. вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!
33. Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,