10. Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.
11. Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?
12. Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,
13. що на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?
14. Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?
15. Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,
16. що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17. Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,
18. про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,
19. їм самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.