Йов 14:9-13 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

9. то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець!

10. А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...

11. Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне,

12. так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого...

13. О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав!

Йов 14