Йов 14:5-14 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

5. Якщо визначені його дні, число його місяців в Тебе, якщо Ти призначив для нього мету, що її не перейде,

6. відвернися від нього і він заспокоїться, і буде він тішитися своїм днем, як той наймит...

7. Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине;

8. якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень,

9. то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець!

10. А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...

11. Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне,

12. так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого...

13. О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав!

14. Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене!

Йов 14