14. Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене!
15. Кликав би Ти, то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,
16. бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не стеріг би,
17. провина моя була б запечатана в вузлику, і Ти закрив би моє беззаконня...
18. Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого,
19. каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш...
20. Ти силою схопиш назавжди його, і відходить, Ти міняєш обличчя його й відсилаєш його...
21. Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає...
22. Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньому, коли в ньому душа тоді тужить..