10. А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...
11. Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне,
12. так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого...
13. О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав!
14. Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене!
15. Кликав би Ти, то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,
16. бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не стеріг би,
17. провина моя була б запечатана в вузлику, і Ти закрив би моє беззаконня...
18. Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого,
19. каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш...
20. Ти силою схопиш назавжди його, і відходить, Ти міняєш обличчя його й відсилаєш його...
21. Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає...
22. Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньому, коли в ньому душа тоді тужить..