1. Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями:
2. вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається...
3. І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його!
4. Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!
5. Якщо визначені його дні, число його місяців в Тебе, якщо Ти призначив для нього мету, що її не перейде,
6. відвернися від нього і він заспокоїться, і буде він тішитися своїм днем, як той наймит...
7. Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине;
8. якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень,
9. то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець!
10. А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...