16. І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.
17. Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.
18. Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!
19. Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...
20. Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:
21. віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...
22. Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!
23. Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!
24. Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?
25. Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?
26. Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,
27. і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,
28. і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...