4. Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний...
5. Нещасливцю погорда, на думку спокійного, приготовлена для спотикання ноги!
6. Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою своєю.
7. Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість.
8. Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські.
9. Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила?
10. Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла?
11. Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу?
12. Мудрість у старших, бо довгість днів розум.