16. А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:
17. поновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...
18. І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,
19. як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...
20. Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,
21. поки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,
22. до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...