10. Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згустив Ти мене, мов на сир?
11. Ти шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил.
12. Життя й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.
13. А оце заховав Ти у серці Своєму, я знаю, що є воно в Тебе:
14. якщо я грішу, Ти мене стережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...
15. Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...
16. А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:
17. поновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...
18. І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,
19. як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...
20. Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,
21. поки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,
22. до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...